Реколекції для дітей та батьків у Брюховичах, що біля Львова, у класі “Надія”.

Ми прославляли Господа у пісні, танці, слові! “Ми вдячні Йому за це запрошення бути на реколекціях” – із захопленням висловлювали свої думки присутні. Наші молитовні крила зміцніли. Слава Богу за чудовий час!

Коментарі 4

  • Слава Ісусу Христу! Невимовні емоції й досі переповнюють серце! На душі легко і сонячно! Згадується, аналізується, усвідомлюється, переоцінюється, мріється… Душа і далі перебуває на реколекціях. Щиро вдячні Вам, п. Світлано, п. Христино, всечесний о. Амврозію, батьківському комітетові, за таку ВИШУКАНУ МАНДРІВКУ. Це спогад на все життя! Таких миттєвостей (ой!) як небагато буває в житті!Тільки тепер усвідомлюється, як Господь Бог опікувався нами (щоб скрізь були і все встигли – це якщо лаконічно), як чудово й чітко було все організовано! Щиро вдячні дітям, які вимолили вчорашню гарну днину! Особлива подяка Отцям Василіянам https://vifbs.in.ua/ за затишок, який нам створили, нашим учителям, які перетворили типову екскурсію в навчально-розвивально-дозвіллєве середовище, всечесному о. Амвросієві – за науку, опіку та ВЕЛИКЕ ЛЮБЛЯЧЕ ПАСТИРСЬКЕ СЕРЦЕ!

  • Духовно-пізнавальна поїздка до Львова

    Важливим джерелом пізнання рідного краю, його історичних коренів є екскурсії, ще і в поєднанні з духовністю – такої методики дотримується викладач Католицької школи Святого Василія Великого п. Світлана Левицька. Вона часто організовує мандрівки з учнями свого класу та їхніми батьками. Так, 22 вересня, під її керівництвом, разом із духовним наставником наших дітей о. Амбросієм та вчителькою групи продовженого дня п. Христиною Шуманською ми мали змогу здійснити таку духовно-пізнавальну поїздку до древнього Львова. Дводенна поїздка мала насичений характер та масу заходів: відвідування храмів, музеїв, різні конкурси та квести. Спершу ми побували у Архикатедральному соборі Святого Юри, де віддали шану Туринській Плащаниці, поклонились мощам Святого Антонія з Падуї (Італія), помолились та загадали бажання. В крипті собору спільно із о. Амбросієм помолились біля вічного спочинку митрополита Андрея Шептицького, патріарха Йосифа Сліпого та інших світил греко-католицької церкви. Пізніше – світлини на згадку біля собору та постаменту Андрея Шептицього і ми дальше прямуємо містом Лева, історичний центр якого занесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та милуємось надзвичайною його архітектурою і визначними місцями.
    Навіть дощова погода не стала нам на заваді, бо ми всі разом щиро помолились біля статуї Матері Божої в центрі Львова. Підкріпившись в «МакДональдзі», поласувавши смаколиками у «Львівській майстерні шоколаду», де була змога побачити процес виробництва шоколаду, ми продовжили йти запланованим маршрутом екскурсії. Попереду музей «Арсенал». Там оглянули надзвичайно цікаві експонати починаючи із XI століття до сьогодення. Враження і захоплення у всіх були неймовірними, особливо у хлопців. Але час кликав до монастиря Святого Йосифа, що у Брюховичах (у ньому перебував під час навчання о. Амбросій). Монастирський комплекс вразив нас величністю новозбудованого храму Святого Духа, ансамблем будівель та спортмайданчиками.
    Тут нам люб’язно надали для нічлігу сучасні келії з комфортними умовами. А заплановані заходи продовжувались після смачної вечері в монастирі.
    Об’єднавшись в команди, діти разом з батьками інсценували «Притчі Христа». Чудово грали аматори свої ролі, хоч для підготування було досить мало часу. Всі переживали з героями притч «Про блудного сина», «Весілля», «Про молитву», «Про доброго самарянина» та інших. Всім учасникам п. Світлана вручала призи, а вони, до речі, супроводжували кожне дійство – чи то конкурс, чи гра, чи квест.
    А як тут обійтись без розважального відпочинку? У спільному ритмі танцю і діти, і батьки, і вчителі… А дальше – різні забави, ігри, пісні, цікаві анкети та конкурси.
    Ввечері, о 21:00 год. о. Амбросій у храмі провів адорацію. Спільні молитви та піснеспіви несли нас на крилах любові до Творця світу, до Ісуса з просьбами миру, спокою та гармонії в житті. Дійсно, стираються межі менталітетів та обрядів, бо Всевишній Отець – батько всіх народів.
    Ранок наступного дня зустрів нас кращою погодою. Недільна програма була підготовлена та організована чудово, а саме:
    – взяли участь у недільному Богослужінні;
    – для батьків проведено цикл реколекцій (о. Амбросій);
    – перегляд дітьми мультфільмів;
    – футбольний матч (хлопці, батьки, о. Амбросій) – рахунок 6:4;
    – «makeup» майстер клас з візажу (дівчата, мами, вчительки);
    – спільні трапези з молитвами;
    – відвідини могили Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна), молитва та виконання його пісні «Старі фотографії» при розгорнутому прапорі класу.
    Всі відновили свої сили, були піднесені та щасливі. Вся поїздка супроводжувалась пісенними перегонами у виконанні хлопців з о. Амбросієм, дівчатами та батьками.
    Поїздка надихнула дитячі серця, наповнила їх духовними здобутками, і сильніше запалав у них вогник Віри.А батьки почерпнули нові релігійні знання та практичні повчання. Поїздка ще міцніше здружила в єдину родину всіх, незабутні враження якої залишать свій слід у серці кожного.
    Щиросердечно вдячні п. Світлані за її титанічні сили щодо організації поїздки, її окриленість, невгамовність та велике материнське серце для наших дітей та онуків.

    З повагою Уляна Мартинюк,
    бабуся Давида Мартинюка

  • У Господа давно розписаний маршрут для кожного із нас
    Й мандрують наші долі незнаними шляхами,
    Та вже призначено на небесах благословенний час,
    Коли захоче Він поговорити з нами…

    В рутині днів,переживань й життєвих справ
    Блукаємо,як блудні діти в пошуках розради,
    А він чекає…і клопочеться в приготуванні благодатних страв
    Щоб наші стомлені серця наситити добром,спасіння ради…

    Ретельно відбирає нам попутників у цім путі,
    Перевіряючи стремління наші у випробуваннях.
    Тернистими шляхами веде в свої обителі Святі,
    Щоб ми черпнули віри у Святих писаннях…

    Не день,не місяць..і не рік трудився наш Творець,
    Сплітаючи свої творіння воєдино,
    І душі наші терпеливо з’єднував у оберіг-вінець,
    І відпустив,благословивши,в подорож родинну…

    І освітив дорогу нашу зеленими вогнями,
    І розносив добро в листах надії.
    А осінь частувала щедро своїми дарами,
    І сповнювались самі заповітні мрії…

    Ми славили Його піснями,
    Й звільнялися серця від туги,
    Ставали добрих справ Його гінцями,
    Хоча,насправді,сам Господь для кожного був тим таємним другом…

    І стерлись межі,що ділили покоління…
    І хто з нас діти…хто батьки..не головне і невідомо…
    В цю мить гармоніі,любові й Господа хваління
    Світились наші очі щастям однаково…

  • Ці реколекції запам’ятаються надовго.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *